окривджати
ОКРИВДЖАТИ, аю, аєш і ОКРИВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИВДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що кривдити. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? (Сл. Гр.); Вороги окривджують голоту, Та й свої торгують нею радо... (Стар., Поет. тв., 1958, 102); - Окривдить людину хтось раз, окривдить вдруге, от і захитається в неї віра ... (Стельмах, Правда.., 1961, 365).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окривджаю | окривджаємо |
2 особа | окривджаєш | окривджаєте |
3 особа | окривджає | окривджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окривджатиму | окривджатимемо |
2 особа | окривджатимеш | окривджатимете |
3 особа | окривджатиме | окривджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окривджав | окривджали |
Жіночий рід | окривджала | |
Середній рід | окривджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окривджаймо | |
2 особа | окривджай | окривджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окривджаючи | |
Минулий час | окривджавши |