оксидований
ОКСИДОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оксидувати. Біля виробничих печей було зустрінуто кілька дуже оксидованих мідних предметів (Археол., IX, 1954, 52); Оксидована мідь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оксидований | оксидована | оксидоване | оксидовані |
Родовий | оксидованого | оксидованої | оксидованого | оксидованих |
Давальний | оксидованому | оксидованій | оксидованому | оксидованим |
Знахідний | оксидований, оксидованого | оксидовану | оксидоване | оксидовані, оксидованих |
Орудний | оксидованим | оксидованою | оксидованим | оксидованими |
Місцевий | на/у оксидованому, оксидованім | на/у оксидованій | на/у оксидованому, оксидованім | на/у оксидованих |