октант
ОКТАНТ, а, ч. 1. мат. 1/8 частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом.
2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами. Бутаков разом з штурманом Поспєловим почав встановлювати в штурманській рубці компаси, барометри, октанти, барографи та різне інше мореплавське приладдя (Тулуб, В степу.., 1964, 263).
ОКТЕТ, у, ч. 1. Інструментальний музичний твір для восьми виконавців.
2. Ансамбль з восьми виконавців (співаків або музикантів). У виконанні вокального октету.. можна почути югославські, негритянські та російські народні твори (Веч. Київ, 7.VIII 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | октант | октанти |
Родовий | октанта | октантів |
Давальний | октантові, октанту | октантам |
Знахідний | октант | октанти |
Орудний | октантом | октантами |
Місцевий | на/у октанті | на/у октантах |
Кличний | октанте | октанти |