омах
ОМАХ, у, ч., рідко. Спалах, язик (полум'я, вогню). * Образно. Безсмертний стяг - злітає над світами Високий омах чистого вогню! (Бажан, Вибр., 1940, 111); На устах знайомих усмішка тепліє, від радісних видінь в цей час, коли зорі вогненний омах змиває з обрію нічну холодну тінь (Мур., Багаття, 1940, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | омах | омахи |
Родовий | омаху | омахів |
Давальний | омахові, омаху | омахам |
Знахідний | омах | омахи |
Орудний | омахом | омахами |
Місцевий | на/у омаху | на/у омахах |
Кличний | омаху | омахи |
ом
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ом | оми |
Родовий | ома | омів |
Давальний | омові, ому | омам |
Знахідний | ом | оми |
Орудний | омом | омами |
Місцевий | на/у омі | на/у омах |
Кличний | оме | оми |