опалесценція
ОПАЛЕСЦЕНЦІЯ, -ї, ж., мін., фіз., хім. Розсіяння світла каламутними розчинами (здебільшого колоїдними) з утворенням різних його відтінків (як у опалу); показник заломлення частинок дисперсної фази опалесцюючих колоїдів суттєво відрізняється від показника заломлення дисперсійного середовища; розсіяне світло поширюється у всіх напрямках, причому його інтенсивність в різних напрямках неоднакова і залежить від співвідношення між розмірами розсіюючих частинок та довжиною світлової хвилі, а також від різниці показників заломлення частинок і середовища; найбільш інтенсивна опалесценція спостерігається у тих випадках, коли лінійні розміри частинок не перевищують 0,1 довжини світлової хвилі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опалесценція | опалесценції |
Родовий | опалесценції | опалесценцій |
Давальний | опалесценції | опалесценціям |
Знахідний | опалесценцію | опалесценції |
Орудний | опалесценцією | опалесценціями |
Місцевий | на/у опалесценції | на/у опалесценціях |
Кличний | опалесценціє | опалесценції |