оперування
ОПЕРУВАННЯ, я, с. Дія за знач. оперувати 1, 3, 4. Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Бурл., М. Гонта, 1959, 139); Яскравий приклад вдалого оперування еліптичними структурами подає О. Є. Корнійчук у своїх драматичних творах (Мовозн., XIII, 1955, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оперування | оперування |
Родовий | оперування | оперувань |
Давальний | оперуванню | оперуванням |
Знахідний | оперування | оперування |
Орудний | оперуванням | оперуваннями |
Місцевий | на/у оперуванні | на/у оперуваннях |
Кличний | оперування | оперування |