опинка
ОПИНКА, и, ж., діал. 1. Плахта, запаска. Сівчучка, що досі стояла неповорушно в чорній сорочці без опинки, поступила один ступінь ближче (Черемш., Тв., 1960, 57); Високий, стрункий її стан обіймала тісно ткана опинка, підперезана широким поясом (Оп., Іду.., 1958, 26).
2. Фартух. Гнали [робітники] долів [униз] Зеленою улицею за.. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (Фр., V, 1951, 272).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опинка | опинки |
Родовий | опинки | опинок |
Давальний | опинці | опинкам |
Знахідний | опинку | опинки |
Орудний | опинкою | опинками |
Місцевий | на/у опинці | на/у опинках |
Кличний | опинко | опинки |