опирати
ОПИРАТИ1, аю, аєш, недок., ОПЕРТИ, опру, опреш; мин. ч. опер, ла, ло; док., перех. 1. Те саме, що обпирати1. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Кобр., Вибр., 1954, 40); Коло груші вуйна Калина опирає в 'язку до сухої гілляки й переставляє її на друге плече понад голову (Козл., Ю. Крук, 1950, 21); Демидів опер голову на лавці і немов зібрався спати (Мак., Вибр., 1954, 52).
2. перен. Грунтувати, базувати на чому-небудь (переконання, докази, дії і т. ін.). Я свого уподобання зовсім і не пробую опирати на принципах, бо таки і не на принципах воно стоїть, а просто лежить в натурі (Л. Укр., V, 1956, 437).
ОПИРАТИ2, аю, аєш, недок., ОПРАТИ, оперу, опереш, док., розм., рідко. Те саме, що обпирати2. - Туга зима буде; а хто ж її [неньку] в тую пору опирати буде? (Чуб., V, 1874, 726); Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опирала (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опираю | опираємо |
2 особа | опираєш | опираєте |
3 особа | опирає | опирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опиратиму | опиратимемо |
2 особа | опиратимеш | опиратимете |
3 особа | опиратиме | опиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опирав | опирали |
Жіночий рід | опирала | |
Середній рід | опирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опираймо | |
2 особа | опирай | опирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опираючи | |
Минулий час | опиравши |