ополячення
ОПОЛЯЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ополячити і ополячитися. Православні книжки - це була велика зброя проти ополячення (Ів., Таємниця, 1959, 181).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ополячення | ополячення |
Родовий | ополячення | ополячень |
Давальний | ополяченню | ополяченням |
Знахідний | ополячення | ополячення |
Орудний | ополяченням | ополяченнями |
Місцевий | на/у ополяченні | на/у ополяченнях |
Кличний | ополячення | ополячення |