ополісканий
ОПОЛІСКАНИЙ, ОПОЛОСКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ополоскати. Брала [Люба] голову гуски і не спускала ополісканих слізьми очей з перекошеного посмішкою лиця грабіжника (Ле, Мої листи, 1945, 54); По обидва боки палісадника з грядками свіжих, щойно ополосканих квітів важко сиділи високі сірі будинки (Панч, II, 1956, 115).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ополісканий | ополіскана | ополіскане | ополіскані |
Родовий | ополісканого | ополісканої | ополісканого | ополісканих |
Давальний | ополісканому | ополісканій | ополісканому | ополісканим |
Знахідний | ополісканий, ополісканого | ополіскану | ополіскане | ополіскані, ополісканих |
Орудний | ополісканим | ополісканою | ополісканим | ополісканими |
Місцевий | на/у ополісканому, ополісканім | на/у ополісканій | на/у ополісканому, ополісканім | на/у ополісканих |