орлиний
ОРЛИНИЙ, а, е. 1. Прикм. до орел. Од орлиних крил лився світ то білий.., то.. синюватий (Н.-Лев., IV, 1956, 13); Орлине гніздо.
2. Такий, як у орла. Молодими очима дивився колись ти на цей степ, була в очах орлина зіркість, а зараз сльозою розпливаються розгублені по царині краплини синього цвіту... (Гончар, Тронка, 1963, 217); * У порівн. Мій дід був серб. Його руки я й досі бачу жили сині, обличчя риси, мов орлині... (Сос., II, 1958, 353); // перен. Відважний, безстрашний. Коли опришок, блищучи очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто, на двір, - Маруся тремтіла (Хотк., II, 1966, 118); [Панна Ромця:] Хто він, власне, такий, цей добродій?.. Щось орлине, сміливе видається в ньому (Вас., III, 1960, 200); // перен. Гордий, гострий, проникливий (про очі, погляд). З Данила парубок був хоч куди! Високий, ставний,.. широкий в плечах; ніс мав крутий,.. а погляд - нічого не скажеш - орлиний! (Смолич, Мир.., 1958, 7); Орлиним допитливим оком вимірював гетьман вражу силу (Кач., II, 1958, 442).
Орлиний ніс - тонкий з горбинкою ніс. На вилицях тугими жолудями випинаються видовжені м 'язи, ніздрі орлиного носа пашать гнівом (Стельмах, Хліб.., 1959, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | орлиний | орлина | орлине | орлині |
Родовий | орлиного | орлиної | орлиного | орлиних |
Давальний | орлиному | орлиній | орлиному | орлиним |
Знахідний | орлиний, орлиного | орлину | орлине | орлині, орлиних |
Орудний | орлиним | орлиною | орлиним | орлиними |
Місцевий | на/у орлиному, орлинім | на/у орлиній | на/у орлиному, орлинім | на/у орлиних |