ослін
ОСЛІН, лона, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Шевч., І, 1963, 25); Газдині давали лад всередині хати: мили столи, лавиці, ослони (Хотк., II, 1966, 37); Крім стола, в кімнаті був невеличкий ослін, на якому сидів комбат (Дмит., Наречена, 1959, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ослін | ослони |
Родовий | ослона | ослонів |
Давальний | ослонові, ослону | ослонам |
Знахідний | ослін | ослони |
Орудний | ослоном | ослонами |
Місцевий | на/у ослоні | на/у ослонах |
Кличний | ослоне | ослони |
ослона
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ослона | ослони |
Родовий | ослони | ослон |
Давальний | ослоні | ослонам |
Знахідний | ослону | ослони |
Орудний | ослоною | ослонами |
Місцевий | на/у ослоні | на/у ослонах |
Кличний | ослоно | ослони |