острожний
ОСТРОЖНИЙ, а, е, заст. Прикм. до острог 1. Коні під'їхали до острожного ганку (Мирний, І, 1954, 46); З такими думками прийшов Зінько до тюрми, а як побачив ці обличчя, позначені острожною неволею, а часом і злочинством.., то мов іще виразніше почув, що ці люди - зовсім не те, що він (Гр., II, 1963, 446).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | острожний | острожна | острожне | острожні |
Родовий | острожного | острожної | острожного | острожних |
Давальний | острожному | острожній | острожному | острожним |
Знахідний | острожний, острожного | острожну | острожне | острожні, острожних |
Орудний | острожним | острожною | острожним | острожними |
Місцевий | на/у острожному, острожнім | на/у острожній | на/у острожному, острожнім | на/у острожних |