остудник
ОСТУДНИК, а, ч. (Неrпіаrіа). Одно- або багаторічна трава родини гвоздикових з лежачими та напівлежачими стеблами і дрібними листочками, що використовується в народній медицині. Відвар з остудника.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | остудник | остудники |
Родовий | остудника | остудників |
Давальний | остудникові, остуднику | остудникам |
Знахідний | остудник | остудники |
Орудний | остудником | остудниками |
Місцевий | на/у остуднику | на/у остудниках |
Кличний | остуднику | остудники |