отуди
ОТУДИ, присл., розм. Підсил. до туди; ось туди. - Он дивись, де святі ікони! Отуди кланяйся й хрестись! (Н.-Лев., II, 1956, 9).
Отуди к лихій годині (к бісу, до біса) - уживається при висловленні здивування, невдоволення, досади і т. ін. - Галя... - знову перехрестилася [Христя]: - повісилась... - Отуди к лихій годині! - виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Мирний, І, 1949, 413); Ну, навчу вас, як належить пильнувати ліса... Ви не маєте вже ліса? Отуди до біса! (Л. Укр., І, 1951, 278); - Паровоз негодящий. - Отуди к бісу! - прогудів у тиші густий бас (Головко, II, 1957, 461).