отуманюватися
ОТУМАНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМАНИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (Горд., Чужу ниву.., 1947, 260).
2. перен. Втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність. Чи, може, вона вже отуманилась своєю любов'ю, очманіла, прискіпується не знати до чого (Мушк., Серце.., 1962, 165).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отуманююся | отуманюємося |
2 особа | отуманюєшся | отуманюєтеся |
3 особа | отуманюється | отуманюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отуманюватимуся | отуманюватимемося |
2 особа | отуманюватимешся | отуманюватиметеся |
3 особа | отуманюватиметься | отуманюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отуманювався | отуманювалися |
Жіночий рід | отуманювалася | |
Середній рід | отуманювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отуманюймося | |
2 особа | отуманюйся | отуманюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | отуманюючись | |
Минулий час | отуманювавшись |