отьмарювати
ОТЬМАРЮВАТИ, ює, недок., ОТЬМАРИТИ, рить, док., перех., рідко. 1. Покривати мороком, темрявою; затемнювати, затьмарювати. Колючі будяки,.. кучеряві коров'яки - все тягнеться, випирається до золотого сонця, шумить буйною дібровою, отьмарює ясний світ (Вас., II, 1959, 19).
2. перен. Позбавляти здатності усвідомлювати свої дії, вчинки; запаморочувати. Події розвивалися надто загрозливо, ніхто не в силі вгамувати хлопців - розпалені пристрасті отьмарили голови (Горд., Дівчина.., 1954, 187).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отьмарюю | отьмарюємо |
2 особа | отьмарюєш | отьмарюєте |
3 особа | отьмарює | отьмарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отьмарюватиму | отьмарюватимемо |
2 особа | отьмарюватимеш | отьмарюватимете |
3 особа | отьмарюватиме | отьмарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отьмарював | отьмарювали |
Жіночий рід | отьмарювала | |
Середній рід | отьмарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отьмарюймо | |
2 особа | отьмарюй | отьмарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | отьмарюючи | |
Минулий час | отьмарювавши |