оформлення
ОФОРМЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оформити, оформляти і оформитися, оформлятися. І ось сюжет, що накреслився, як основа майбутнього твору, я "виношую".. Оце "виношування" я назвав би достиганням, певним оформленням думок (Ірчан, II, 1958, 444); Коли театр Соловцова вирішив поставити новий твір А. Луначарського "Олівер Кромвель", Петрицький взявся за оформлення (Мист., 6, 1965, 17); Виходячи вже із "ЗАГСу" після оформлення шлюбу, Віктор раптом спинивсь і спитав дружину: - Скажи, Людонько, ти дуже щаслива зараз? (Головко, І, 1957, 478); Сварка виникла з дрібниці - зайшла мова про оформлення документів для паспорта (Гончар, Тронка, 1963, 139).
2. Зовнішнє оздоблення чого-небудь. Головна роль живописно-декоративного оформлення українського народного одягу - виявлення його основної форми, краси (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оформлення | оформлення |
Родовий | оформлення | оформлень |
Давальний | оформленню | оформленням |
Знахідний | оформлення | оформлення |
Орудний | оформленням | оформленнями |
Місцевий | на/у оформленні | на/у оформленнях |
Кличний | оформлення | оформлення |