оціночний
ОЦІНОЧНИЙ, а, е. Стос. до оцінки. В процесі написання ліричного твору .. емоційне .. контактується з раціональним, з моментом оціночним (Рад. літ-во, 12, 1968, 17); Рядовий Чередниченко, як і його товариші, без промаху влучив у мішені. В оціночному листі з' явився запис: "відмінно" (Рад. Укр., 9. IX 1962, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оціночний | оціночна | оціночне | оціночні |
Родовий | оціночного | оціночної | оціночного | оціночних |
Давальний | оціночному | оціночній | оціночному | оціночним |
Знахідний | оціночний, оціночного | оціночну | оціночне | оціночні, оціночних |
Орудний | оціночним | оціночною | оціночним | оціночними |
Місцевий | на/у оціночному, оціночнім | на/у оціночній | на/у оціночному, оціночнім | на/у оціночних |