ошатний
ОШАТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з'явився омріяний принц - ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (Панч, На калин. мості, 1965, 152); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 109); // Гарно, святково прибраний, прикрашений. Потім знову їхав [Гаркуша] по набережній,.. по широкій ошатній вулиці Енгельса (Дмит., Обпалені.., 1962, 64).
2. Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.). Входить Ніна, помолоділа, прекрасна, в ошатному вечірньому туалеті (Коч., II, 1956, 293).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ошатний | ошатна | ошатне | ошатні |
Родовий | ошатного | ошатної | ошатного | ошатних |
Давальний | ошатному | ошатній | ошатному | ошатним |
Знахідний | ошатний, ошатного | ошатну | ошатне | ошатні, ошатних |
Орудний | ошатним | ошатною | ошатним | ошатними |
Місцевий | на/у ошатному, ошатнім | на/у ошатній | на/у ошатному, ошатнім | на/у ошатних |