п'ятка
П'ЯТКА1, и, ж. 1. Те само, що п'ята. 1. Махне [Еней] мечем - врагів десятки Лежать, повиставлявши п'ятки (Котл., І, 1952, 259); Босоніж ішла ж [Світлана]... Нили п'ятки опухлі... Терпіла (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 128).
@ Душа [аж] у п'ятках див. душа; Мазати (намазувати, намазати і т. ін. ) п'ятки салом див. сало; Показувати (показати) п'ятки див. показувати.
2. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Мирний, III, 1954, 291); [Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п'ятки до коси..! (Кроп., І, 1958, 204); Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п'ятці має вимірювальне зусилля... стабільніше (Допуски.., 1958, 340).
П'ЯТКА2, и, ж. 1. діал. П'ятірка. П'ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (Фр., І, 1955, 241); - Маємо п'ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п'ять днів (Круш., Буденний хліб.., 1960, 69); Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п'ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (Ков., Світ... 1960, 140).
2. розм. Купка з п'яти снопів, складених на полі. Снопи складали в п'ятки,.. полукіпки (30 шт. ), копи (60 шт. ) (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 59); - Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків,.. п'ятками (Н.-Лев., І, 1956, 587).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | п'ятка | п'ятки |
Родовий | п'ятки | п'яток |
Давальний | п'ятці | п'яткам |
Знахідний | п'ятку | п'ятки |
Орудний | п'яткою | п'ятками |
Місцевий | на/у п'ятці | на/у п'ятках |
Кличний | п'ятко | п'ятки |