п'ятнадцятеро
П'ЯТНАДЦЯТЕРО, тьох, числ. кільк. Збірн. до п'ятнадцять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). «Ну, цей наплодить з п'ятнадцятеро поповичів і попівен», - неприязно думає вчитель і пильніше вивчає обличчя святого служителя (Стельмах, І, 1962, 249).
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | п'ятнадцятеро |
Родовий | п'ятнадцятьох |
Давальний | п'ятнадцятьом |
Знахідний | п'ятнадцятеро, п'ятнадцятьох |
Орудний | п'ятнадцятьома, п'ятнадцятьма |
Місцевий | на/у п'ятнадцятьох |