павучок
ПАВУЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до павук 1. Невеличкі павучки мотали свою павутину, якісь чорні комашки нестямно бігали (Мирний, IV, 1955, 122); Звичайний павучок сидить у затишному гніздечку та й пускає по вітру своє павутиння (Кучер, Дорога.., 1958, 21).
2. Рід української мережки. Змережування павучками характерне для Поділля й західних областей України (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | павучок | павучки |
Родовий | павучка | павучків |
Давальний | павучкові, павучку | павучкам |
Знахідний | павучка | павучків |
Орудний | павучком | павучками |
Місцевий | на/у павучку, павучкові | на/у павучках |
Кличний | павучку | павучки |