падучий
ПАДУЧИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. акт. теп. ч. до падати 1; // у знач. прикм. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Рильський, III, 1961, 315); Гримить, аж піниться вода, розгнівана, падуча, на скелі з ревом опада, як повна грому туча (Гонч., Вибр., 1959, 274); Течуть в лісах Карелії річки,.. збунтовані, падучі, гримучкі (Гонч., Вибр., 1959, 266).
Падуча хвороба (слабість), розм. - те саме, що епілепсія. З коренів.. валеріани готують настойки водні, спиртові (іноді й ефірні), які вживають.. при судорогах, при падучій хворобі (Лікар. рослини, 1958, 130); Он стоїть Андрій - він ще не жив, а вже має сухоти, А в Миколки другий рік падуча слабість... (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 12).
2. у знач. ім. падуча, чої, ж., розм. Те саме, що Падуча хвороба (слабість). Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля (Гончар, II, 1959, 183).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | падучий | падуча | падуче | падучі |
Родовий | падучого | падучої | падучого | падучих |
Давальний | падучому | падучій | падучому | падучим |
Знахідний | падучий, падучого | падучу | падуче | падучі, падучих |
Орудний | падучим | падучою | падучим | падучими |
Місцевий | на/у падучому, падучім | на/у падучій | на/у падучому, падучім | на/у падучих |