пака
ПАКА, и, ж. 1. Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20); Дівчина не полінувалася і розв'язала паку книг (Мартич, Друзі.., 1962, 16); Сіно краще зберігати в паках, кормову солому подрібненою (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).
2. Ряд, сукупність складених один на одний предметів; стос. - Оту паку боргових документів візьми й перевір (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 49); - У них знайдено цілі паки порожніх медичних грілок (Кучер, Трудна любов, 1960, 446); Якщо зокола - рай, то тут - прояви Вмирання, муки й розпачу людей, Що мук своїх самі не відчувають, Куняючи [в поїзді] над паками речей (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пака | паки |
Родовий | паки | пак |
Давальний | паці | пакам |
Знахідний | паку | паки |
Орудний | пакою | паками |
Місцевий | на/у паці | на/у паках |
Кличний | пако | паки |