паличний
ПАЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до палиця 1.
2. перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Уразливою стороною російської армії, що відбивала загальні хиби кріпосницької Росії, були жорстока палична дисципліна, хижацтво й казнокрадство військових чиновників та інтендантів, які обкрадали солдатів (Іст. СРСР, II, 1957, 109).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | паличний | палична | паличне | паличні |
Родовий | паличного | паличної | паличного | паличних |
Давальний | паличному | паличній | паличному | паличним |
Знахідний | паличний, паличного | паличну | паличне | паличні, паличних |
Орудний | паличним | паличною | паличним | паличними |
Місцевий | на/у паличному, паличнім | на/у паличній | на/у паличному, паличнім | на/у паличних |