паноптикум
ПАНОПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, Дитинство, 1937, 61); * У порівн. Дайте тільки час - покаже [М. Гоголь] тисячам, десяткам тисяч глядачів пороки, які збирає, мов у паноптикумі, в своєму новому творі (Полт., Повість.., 1960, 512).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паноптикум | паноптикуми |
Родовий | паноптикуму | паноптикумів |
Давальний | паноптикумові, паноптикуму | паноптикумам |
Знахідний | паноптикум | паноптикуми |
Орудний | паноптикумом | паноптикумами |
Місцевий | на/у паноптикумі | на/у паноптикумах |
Кличний | паноптикуме | паноптикуми |