пантеон
ПАНТЕОН, у, ч. 1. Храм, присвячений всім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян. [Прісцілла:] А звідки ж ти рятунку світу ждеш? Та ж ти не поклоняєшся віддавна нікому з тих богів, що в пантеоні (Л. Укр., II, 1951, 352); // Сукупність усіх божеств в якій-небудь політеїстичній релігії. Херсонесці запозичили культ Діви у таврів; греки взагалі з надзвичайною легкістю приймали в свій пантеон іноземних богів, особливо таких, які були їм зрозумілі і близькі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 306).
2. Усипальниця, місце поховання видатних людей. Його [архітектора] покликання - пантеони, павільйони, палаци культури, .. санаторії з безліччю колон, пілястрів і класичних урн (Довж., Зач. Десна, 1957, 542).
3. перен. Збірка, сукупність гідних пам'яті творів мистецтва або літератури, фактів історії, імен. Тільки в радянський період, як письменник, співзвучний пролетарській, соціалістичній ідеології, знайшовши почесне місце в пантеоні славних попередників Жовтня, І. Франко здобув широку популярність (Рад. літ-во, 4, 1958, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пантеон | пантеони |
Родовий | пантеону | пантеонів |
Давальний | пантеонові, пантеону | пантеонам |
Знахідний | пантеон | пантеони |
Орудний | пантеоном | пантеонами |
Місцевий | на/у пантеоні | на/у пантеонах |
Кличний | пантеоне | пантеони |