панькати
ПАНЬКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. 1. коло кого - чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати. - Роботу сама хай виконує внучка, Не панькайте так, бо зросте білоручка (С. Ол., Вибр., 1959, 155); // Пильно доглядати кого-, що-небудь; плекати. - А все то жінка! Як візьме коло його панькати, тупцяти, як візьме припарювати, та виливати, та облизувати, то, дивись, вже моя дитина й очуняє! (Н.-Лев., І, 1956, 120); До кожного гектара колгоспної землі невидимо тягнуться тисячі рук і панькають ту землю, мов у великій сім'ї панькають єдине дитя (Руд., Остання шабля, 1959, 366); // Приділяти багато уваги, часу; возитися. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали (Номис, 1864, № 11018).
2. кому, заст. Панькатися (у 2 знач.). Лисам, покритим гранатовим сукном, більше панькають та шапкують (Фр., III, 1950, 196); // Запобігливо, догідливо і т. ін. просити, умовляти когось. Чого не робив, як не панькав і перепрошував чортяку, - не хоче, гаспидів син! (Стор., І, 1957, 54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | панькаю | панькаємо |
2 особа | панькаєш | панькаєте |
3 особа | панькає | панькають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | панькатиму | панькатимемо |
2 особа | панькатимеш | панькатимете |
3 особа | панькатиме | панькатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | панькав | панькали |
Жіночий рід | панькала | |
Середній рід | панькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | панькаймо | |
2 особа | панькай | панькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | панькаючи | |
Минулий час | панькавши |