панійка
ПАНІЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пані. В хаті панійка тонка Крутить пана товстяка (Гл., Вибр., 1951, 220); Молоді панійки реготались, панночки для виду поопускали очі у землю (Мирний, III, 1954, 273); Навіть серед читачів, котрі вважали себе народолюбцями, зустрічалось немало, схожих на ту панійку, що гірко плакала над книжкою з народного побуту, довідавшись з неї, що селяни-"мужики", виявляється, не п'ють вранці кофе... (Талант.., 1958, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | панійка | панійки |
Родовий | панійки | панійок |
Давальний | панійці | панійкам |
Знахідний | панійку | панійок |
Орудний | панійкою | панійками |
Місцевий | на/у панійці | на/у панійках |
Кличний | панійко | панійки |