паророзподільний
ПАРОРОЗПОДІЛЬНИЙ, а, е. Стос. до паророзподілу. ПАРОРОЗПОДІЛЬНИК, а, ч. Механізм, що автоматично розподіляє пару в циліндрах парового двигуна. Замість ручного паророзподілу Уатт запропонував автоматичний паророзподільник, який називається золотником (Фізика, II, 1957, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | паророзподільний | паророзподільна | паророзподільне | паророзподільні |
Родовий | паророзподільного | паророзподільної | паророзподільного | паророзподільних |
Давальний | паророзподільному | паророзподільній | паророзподільному | паророзподільним |
Знахідний | паророзподільний, паророзподільного | паророзподільну | паророзподільне | паророзподільні, паророзподільних |
Орудний | паророзподільним | паророзподільною | паророзподільним | паророзподільними |
Місцевий | на/у паророзподільному, паророзподільнім | на/у паророзподільній | на/у паророзподільному, паророзподільнім | на/у паророзподільних |