партачити
ПАРТАЧИТИ, чу, чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (Кучер, Прощай.., 1957, 210); - Граєте в теніс? - Граю. - Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? - Ох, пане докторе, я партачу... (Вільде, На порозі, 1955, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | партачу | партачимо |
2 особа | партачиш | партачите |
3 особа | партачить | партачать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | партачитиму | партачитимемо |
2 особа | партачитимеш | партачитимете |
3 особа | партачитиме | партачитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | партачив | партачили |
Жіночий рід | партачила | |
Середній рід | партачило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | партачмо | |
2 особа | партач | партачте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | партачачи | |
Минулий час | партачивши |