паскудитися
ПАСКУДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. Покривати себе брудом; бруднитися. - Таке ж бридке [болото], таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Греб., І, 1957, 53); // перен. Мати справу з ким-, чим-небудь неприємним, непорядним, негожим або поводити себе негідно, недостойно. Во Іудеї во дні они, Во врем'я Ірода-царя, Кругом Сіона й на Сіоні Романські п'яні легіони Паскудились (Шевч., II, 1963, 350); - Ухилятися від суду не має права ніхто, навіть сенатор, чи то коронний канцлер. - Як-то? Щоб я паскудився з власним бидлом?! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 245).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паскуджуся | паскудимося |
2 особа | паскудишся | паскудитеся |
3 особа | паскудиться | паскудяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паскудитимуся | паскудитимемося |
2 особа | паскудитимешся | паскудитиметеся |
3 особа | паскудитиметься | паскудитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | паскудився | паскудилися |
Жіночий рід | паскудилася | |
Середній рід | паскудилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паскудьмося | |
2 особа | паскудься | паскудьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | паскудячись | |
Минулий час | паскудившись |