патентований
ПАТЕНТОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до патентувати.
2. у знач. прикм. Закріплений патентом (у 1 знач.), удостоєний патенту. Патентований винахід; // Офіційно дозволений, рекомендований. Нашвидку нагромаджені в три тісні вулиці збірні будинки,.. аптека, у якій продавали патентовані ліки та напій кока-кола (Рибак, Час.., 1960, 85).
3. у знач. прикм., перен., зневажл. Який уважається загальновизнаним, дійсним. Скептично аналізуючи свій власний руський патріотизм, прикладаю ту саму мірку й до патріотизму патентованих польських патріотів: не можуть вони мені подобатися (Фр., І, 1955, 28); Вже в поемі "Гайдамаки".. Шевченко з позицій "мужицького поета" гостро і уїдливо полемізує з патентованими дворянськими літераторами (Укр. літ. критика.., 1959 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | патентований | патентована | патентоване | патентовані |
Родовий | патентованого | патентованої | патентованого | патентованих |
Давальний | патентованому | патентованій | патентованому | патентованим |
Знахідний | патентований, патентованого | патентовану | патентоване | патентовані, патентованих |
Орудний | патентованим | патентованою | патентованим | патентованими |
Місцевий | на/у патентованому, патентованім | на/у патентованій | на/у патентованому, патентованім | на/у патентованих |