патетика
ПАТЕТИКА, и, ж. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон. Павликові смішна була вся ця чутлива патетика юнаків, які ще чого доброго кинуться обнімати один одного (Кол., Терен.., 1959, 205); У п'єсі О. Корнійчука ["Платон Кречет"] лірика поєднується з патетикою, гумором (Іст. укр. літ., II, 1956, 212).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патетика | патетики |
Родовий | патетики | патетик |
Давальний | патетиці | патетикам |
Знахідний | патетику | патетики |
Орудний | патетикою | патетиками |
Місцевий | на/у патетиці | на/у патетиках |
Кличний | патетико | патетики |