патронований
ПАТРОНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до патронувати; // у знач. прикм. В чому її щастя? А може, воно й ховається у цім ось клопоті, у тім, щоб роздобути колгоспові ще одного трактора, щоб придбати патронованим дітям одежу? (Мушк., Чорний хліб, 1960, 100); // у знач. ім. патронований, ного, ч. Дитина-сирота, виховувана в родині радянських громадян на кошти державних органів і під їхнім контролем. - Де ж твої нові штани?.. Назар.. знав, що патронованого шмагати не дозволено (Збан., Переджнив'я, 1955, 206).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | патронований | патронована | патроноване | патроновані |
Родовий | патронованого | патронованої | патронованого | патронованих |
Давальний | патронованому | патронованій | патронованому | патронованим |
Знахідний | патронований, патронованого | патроновану | патроноване | патроновані, патронованих |
Орудний | патронованим | патронованою | патронованим | патронованими |
Місцевий | на/у патронованому, патронованім | на/у патронованій | на/у патронованому, патронованім | на/у патронованих |