патрульний
ПАТРУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до патруль. Крайнюк зійшов на сторожовик, який повертався з нічної патрульної служби до берега (Кучер, Голод, 1961, 207); // Який перебуває в патрулі, виконує обов'язки патруля. По шпалах крокує патрульний наряд (Воронько, Райком.., 1949, 48); Ішли чималий час, доки підійшли до краю лісу. Дивимось, - притулився під деревами патрульний танк (Ю. Янов., І, 1954, 55); // у знач. ім. патрульний, ного, ч. Той, хто перебуває в патрулі, виконує обов'язки патруля.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патрульний | патрульні |
Родовий | патрульного | патрульних |
Давальний | патрульному | патрульним |
Знахідний | патрульного | патрульних |
Орудний | патрульним | патрульними |
Місцевий | на/у патрульному, патрульнім | на/у патрульних |
Кличний | патрульний | патрульні |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | патрульний | патрульна | патрульне | патрульні |
Родовий | патрульного | патрульної | патрульного | патрульних |
Давальний | патрульному | патрульній | патрульному | патрульним |
Знахідний | патрульний, патрульного | патрульну | патрульне | патрульні, патрульних |
Орудний | патрульним | патрульною | патрульним | патрульними |
Місцевий | на/у патрульному, патрульнім | на/у патрульній | на/у патрульному, патрульнім | на/у патрульних |