пафосний
ПАФОСНИЙ, а, е. Пройнятий пафосом. Його пафосний монолог був зустрітий загальною мовчанкою (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 401); Незалежно від того, якою була загальна тональність її [Л. Українки] твору (епічна, пафосна, трагедійна..), потужний струмінь лірики, що відображав гарячі чуття письменниці.., сповнює живим трепетанням усі її твори (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 571).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пафосний | пафосна | пафосне | пафосні |
Родовий | пафосного | пафосної | пафосного | пафосних |
Давальний | пафосному | пафосній | пафосному | пафосним |
Знахідний | пафосний, пафосного | пафосну | пафосне | пафосні, пафосних |
Орудний | пафосним | пафосною | пафосним | пафосними |
Місцевий | на/у пафосному, пафоснім | на/у пафосній | на/у пафосному, пафоснім | на/у пафосних |