пахолок
ПАХОЛОК, лка, ч., діал. Холка.
ПАХОЛОК, лка, ч., заст. 1. Слуга. [Конон:] Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (Кроп., II, 1958, 464); Пахолки у білих свитках розносили мед у високих срібних келихах (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 278).
2. Хлопчик, підліток. Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маленькою дитинкою (Стор., І, 1957, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пахолок | пахолки |
Родовий | пахолка | пахолків |
Давальний | пахолкові, пахолку | пахолкам |
Знахідний | пахолка | пахолків |
Орудний | пахолком | пахолками |
Місцевий | на/у пахолку | на/у пахолках |
Кличний | пахолку | пахолки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пахолок | пахолки |
Родовий | пахолка | пахолків |
Давальний | пахолкові, пахолку | пахолкам |
Знахідний | пахолок | пахолки |
Орудний | пахолком | пахолками |
Місцевий | на/у пахолку | на/у пахолках |
Кличний | пахолку | пахолки |