пащекувати
ПАЩЕКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені - з нудьги косарі пащекували (Горд., II, 1959, 196); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (Коп., Вибр., 1953, 433).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пащекую | пащекуємо |
2 особа | пащекуєш | пащекуєте |
3 особа | пащекує | пащекують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пащекуватиму | пащекуватимемо |
2 особа | пащекуватимеш | пащекуватимете |
3 особа | пащекуватиме | пащекуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пащекував | пащекували |
Жіночий рід | пащекувала | |
Середній рід | пащекувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пащекуймо | |
2 особа | пащекуй | пащекуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пащекуючи | |
Минулий час | пащекувавши |