первопричина
ПЕРВОПРИЧИНА, и, ж., книжн. Перша, початкова або головна причина чого-небудь. [Гаврило:] Все, що око бачить наше, гетьмане, що відчуваємо ми, родилося все в огні. Вогонь первопричина всіх явищ (Корн., І, 1955, 230); Так, це, напевне, він, Петро Синельников написав того анонімного листа.. От де первопричина всієї біди! (Собко, Справа.., 1959, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | первопричина | первопричини |
Родовий | первопричини | первопричин |
Давальний | первопричині | первопричинам |
Знахідний | первопричину | первопричини |
Орудний | первопричиною | первопричинами |
Місцевий | на/у первопричині | на/у первопричинах |
Кличний | первопричино | первопричини |