передрікати
ПЕРЕДРІКАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕДРЕКТИ, речу, речеш; мин. ч. передрік, рекла, ло; наказ. сп. передречи; док., перех. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити. Вчителі передрікали йому блискучий шлях життя, однаково чи буде Геннадій художником, чи буде артистом (Вол., Місячне срібло, 1961, 15); В. І. Ленін геніально передбачав і передрікав майбутні грандіозні завоювання радянської науки, що тепер стали дійсністю (Рад. Укр., 15.VI 1961, 1); Хоч славнозвісний професор і передрік смерть у найближчі години, Аркадій промучився ще понад тиждень (Вільде, На порозі, 1955, 312).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передрікаю | передрікаємо |
2 особа | передрікаєш | передрікаєте |
3 особа | передрікає | передрікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передрікатиму | передрікатимемо |
2 особа | передрікатимеш | передрікатимете |
3 особа | передрікатиме | передрікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | передрікав | передрікали |
Жіночий рід | передрікала | |
Середній рід | передрікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передрікаймо | |
2 особа | передрікай | передрікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | передрікаючи | |
Минулий час | передрікавши |