переквітлий
ПЕРЕКВІТЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до переквітувати. На ровах зеленими човниками поблискують листи конвалії; темніють круги чебрецю, парасольки переквітлого тмину (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переквітлий | переквітла | переквітле | переквітлі |
Родовий | переквітлого | переквітлої | переквітлого | переквітлих |
Давальний | переквітлому | переквітлій | переквітлому | переквітлим |
Знахідний | переквітлий, переквітлого | переквітлу | переквітле | переквітлі, переквітлих |
Орудний | переквітлим | переквітлою | переквітлим | переквітлими |
Місцевий | на/у переквітлому, переквітлім | на/у переквітлій | на/у переквітлому, переквітлім | на/у переквітлих |