перемчати
ПЕРЕМЧАТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Швидко перемістити кого-, що-небудь через якийсь простір. * Образно. Він обдивлявся тяжкою працею наскладані стіжки.. Вони.. перемчали його думки в той недавній час, коли він, ще весною, назирав оцей самий хліб зеленим (Мирний, І, 1949, 267).
2. Те саме, що перемчатися. Як тінь пташини, Татьяна.. Летить, поглянути назад Не сміє, миттю перемчала Куртини, мостики, лужок (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 88).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемчу | перемчимо |
2 особа | перемчиш | перемчите |
3 особа | перемчить | перемчать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перемчав | перемчали |
Жіночий рід | перемчала | |
Середній рід | перемчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемчімо | |
2 особа | перемчи | перемчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перемчавши |