перенівечити
ПЕРЕНІВЕЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Попсувати все або більшу частину чого-небудь. - Поки-то городяни довідаються про мене та поки-що впевняться, що я не покраду сорочок або не перенівечу їх! - журилася Пріська (Л. Янов., І, 1959, 278).
2. Покалічити або перебити всіх, багатьох. Що оці стрільці їх [зайців] перенівечать! (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перенівечу | перенівечимо |
2 особа | перенівечиш | перенівечите |
3 особа | перенівечить | перенівечать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перенівечив | перенівечили |
Жіночий рід | перенівечила | |
Середній рід | перенівечило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перенівечмо | |
2 особа | перенівеч | перенівечте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перенівечивши |