перепивати
ПЕРЕПИВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕПИТИ, п'ю, п'єш, док. 1. перех., кого і без додатка. Випивати алкогольних напоїв більше за іншого, інших. Батько Івана Марковича свого часу був дяком у ковалівській церкві. Славився своїм неперевершеним басом і вмінням перепивати на хрестинах чи похоронах всіх гостей (Збан., Малин. дзвін, 1958, 184); - Пан Забрьоха - не узяв його чорт, не пролива; ще щоб і мене не перепив (Кв.-Осн., II, 1956, 207); Ще з часів парубоцтва звик чоловік верховодити. Бо таки ніхто не міг тоді змагатися з його буйною силою, розхристаним молодецтвом, перемогти навкулачки, перепити, перетанцювати (Грим., Незакінч. роман, 1962, 22).
2. перех. і неперех., до кого, діал. Випивати за чиє-небудь здоров'я, бажаючи комусь щастя. Підніс [Верига] коновку [калганівки] і став перепивати до Кладиноги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 22).
3. перех., кому що, діал. Випиваючи чарку, дарувати що-небудь молодому або новонародженому. - А твоєму синкові перепиваю десятину свого Левка . - Що ти, отямся, Свириде! - перелякалась такого щедрого дарунка Марійка . - Це ж земля дорога... (Стельмах, II, 1962, 249).
4. перех. Випивати все або багато чого-небудь одне за одним. Перепити всі вина; // П'ючи, проголошувати всі або багато тостів, промов. В замку гості встигли вже перепити всі тости, повечеряти і тепер, підігріті вином, весело сперечалися (Гжицький, Опришки, 1962, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перепиваю | перепиваємо |
2 особа | перепиваєш | перепиваєте |
3 особа | перепиває | перепивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перепиватиму | перепиватимемо |
2 особа | перепиватимеш | перепиватимете |
3 особа | перепиватиме | перепиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перепивав | перепивали |
Жіночий рід | перепивала | |
Середній рід | перепивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перепиваймо | |
2 особа | перепивай | перепивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перепиваючи | |
Минулий час | перепивавши |