пересичувати
ПЕРЕСИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИТИТИ, ичу, итиш, док., перех. 1. Насичувати чим-небудь занадто, надміру, більше, ніж треба.
2. перен. Робити байдужим, викликати нехіть до чого-небудь надмірним задоволенням потреб, бажань і т. ін. Все, що бачив, надило його, але й пересичувало по короткім часі (Фр., III, 1950, 145).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пересичую | пересичуємо |
2 особа | пересичуєш | пересичуєте |
3 особа | пересичує | пересичують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пересичуватиму | пересичуватимемо |
2 особа | пересичуватимеш | пересичуватимете |
3 особа | пересичуватиме | пересичуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пересичував | пересичували |
Жіночий рід | пересичувала | |
Середній рід | пересичувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пересичуймо | |
2 особа | пересичуй | пересичуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пересичуючи | |
Минулий час | пересичувавши |