побоїще
ПОБОЇЩЕ, а, с. 1. заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. Обидві армії стояли На тих межах, що показали;.. Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (Котл., І, 1952, 282); Льодове побоїще спинило наступ німецьких рицарів на нашу країну і врятувало її від долі Лівонії (Іст. СРСР, І, 1956, 87).
2. Місце битви. Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві.., - на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (Гончар, II, 1959, 444).
3. розм. Жорстока, запекла бійка. Ці страшні побоїща закінчувалися десь аж надвечір, проте завжди щасливо. Всі виявлялись цілі і живі, тільки довго і важко хакали від внутрішнього огню (Довж., Зач. Десна, 1957, 492).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | побоїще | побоїща |
Родовий | побоїща | побоїщ |
Давальний | побоїщу | побоїщам |
Знахідний | побоїще | побоїща |
Орудний | побоїщем | побоїщами |
Місцевий | на/у побоїщі | на/у побоїщах |
Кличний | побоїще | побоїща |