побідит
ПОБІДИТ, у, ч. Металокерамічний сплав надзвичайної міцності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | побідит | побідити |
Родовий | побідиту | побідитів |
Давальний | побідитові, побідиту | побідитам |
Знахідний | побідит | побідити |
Орудний | побідитом | побідитами |
Місцевий | на/у побідиті | на/у побідитах |
Кличний | побідите | побідити |