повиднішати
ПОВИДНІШАТИ, ає, безос. Док. до виднішати. Над городом повиднішало: із-за далеких тополь виринув на небі срібний серп і білим огнем залив золоті верхи собору (Вас., І, 1959, 337); З відчиненої навстіж спальні майнуло щось біле, і від тієї білої постаті на якусь мить наче повиднішало в кімнаті (Гончар, IV, 1960, 34).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиднішаю | повиднішаємо |
2 особа | повиднішаєш | повиднішаєте |
3 особа | повиднішає | повиднішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повиднішав | повиднішали |
Жіночий рід | повиднішала | |
Середній рід | повиднішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиднішаймо | |
2 особа | повиднішай | повиднішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повиднішавши |